Молитви Иоасафу Білгородському: найсильніші

Коли в дім приходить біда, люди звертаються до святих за порадою, допомогою і захистом. З усіх негараздів найстрашніша – проблеми зі здоров’ям, їх не можна пускати на самоплив. Для зцілення душі і тіла читають молитву святителю Іоасафу Білгородському на кожну годину. Його ж просять про заступництво в справах і сімейного життя.

Життєпис Іоасафа Білгородського

Дні пам’яті:

  • 19 липня – Собор Радонежських святих
  • 1 серпня – Собор Курських святих
  • 17 вересня – Обре? Тение мощей
  • 23 грудня

Іоаким народився 8 вересня 1705 року, в побожній родині Андрія Дмитровича та Марії Данилівни Горленко. Батько був військовим, пішов у відставку в чині полковника. Для сина батьки бажали військової кар’єри і життя в дворянських маєтках сім’ї, але Господь обрав для хлопчика інший шлях.

Дитинство Іоаким провів в любові і благоговіння перед Господом. З важким серцем батьки відправили його на навчання в Київську академію, де він проявив себе слухняним, старанним і праведним учнем. До 16-ти років Іоаким був готовий прийняти чернечий постриг, але приховував свої наміри від батьків, щоб не засмутити їх. Пробувши якийсь час вдома, Іоаким повернувся до Києва, матері і батька він сказав, що йому потрібно закінчити навчання. На ділі ж він відправився в Спасо-Преображенську Києво-Межигірську обитель, де в 1725 році він прийняв рясофор і нове ім’я – Іларіон. Лише після цього він зізнався батькам, що хоче присвятити своє життя служінню Господу.

В 1727 постригли в мантію в Братській Київської обителі і нарекли ім’ям Іоасаф в честь індійського царевича. Іоасаф служив в різних храмах і обителях, всюди показуючи себе праведним і чесною людиною. У 1748 році він отримав сан єпископа Білгородського і Обоянського, а з кінця літа того ж року влаштувався на кафедрі в Бєлгороді. Місто вразило його бідністю священнослужителів і низькою освіченістю населення, тому в першу чергу він взявся за облаштування єпархії і підняття морального рівня жителів навіть найвіддаленіших районів. Іоасаф строго стежив і за духовенством, не раз йому доводилося позбавляти сану за несправедливе поводження.

У 1754 році святитель Іоасаф відправився в рідну домівку. Відомий випадок, що коли батько вийшов зустрічати сина, він не знав, чи варто йому кланятися перед ним, як архієрею, або ж син повинен був кланятися батькові в знак поваги. Коли Іоасаф виходив з карети. Андрій Дмитрович начебто випадково упустив тростину і хотів було нахилитися, щоб підняти її, але його син, помітивши це, встиг раніше, підняв і подав тростину батькові. Після цього вони обнялися.

Недовго пробувши в будинку батьків, Іоасаф поїхав у вересні рідної Білгород, але по дорозі захворів. Він покинув цей світ 10 грудня 1754 року. Через негоду його довго не могли поховати, але за ці місяці його тіло не піддавалося гниттю, тоді було прийнято рішення поховати його в склепі. Коли склеп відкрили через 2 роки, тіло святого так і залишалося нетлінним. Звістка про диво поширилася швидко, віруючі приїжджали здалеку, щоб біля мощей помолитися Иоасафу Білгородському про зцілення.

У чому допомагають молитви Иоасафу Білгородському?

Святитель Іоасаф вів праведний спосіб життя, допомагав бідним і хворим, наставляв на істинний шлях, захищав матерів і дітей. Читають молитву Иоасафу Білгородському в самих різних справах: при пошуку роботи, розлад у родині, проблеми з фінансами і навіть шукають настанови при вихованні дітей.

За життя Іоасаф виліковував глухоту, сліпоту, німоту від народження, допомагав в лікуванні при хвороби серця. Він втішав в хвилини скорботи, наставляв мандрівників, підтримував торговців і брав участь в будівельних роботах. І зараз звертаються до Иоасафу Білгородському в самих різних випадках з щогодинної молитвою.

Часто молитву святителю читають для зцілення від хвороб, будь то застуда, стрес, серйозне захворювання. Молитви допомагають полегшити страждання і дарують терпіння, яке так потрібно в довгому процесі лікування.

Читання молитви в храмі або перед ликом святого допомагає зосередитися на спілкуванні й має велику силу. Ікони святителя Іоасафа написані дуже точно, так як його перші портрети робили за життя єпископа.

Молитви святому Иоасафу Білгородському

Тропар, глас 3

Святі? Телю Христу? Бо? Гу біля? Блена, / пра? Вило ве? Ри і про? Браз Милосе? Рдія лю? Дем був єси?, / Бде? Ням ж, посто? М і молі? Твою, / я? Ко світи? Льнік Пресв ? тлий просить? л єси?, / і уславився? влен від бо? га яви? всь єси?; / ті? лом у? бо в Нетлі? ванні спочиваючи? я, / ду? хом ж престо? лу бо? жию стоячи перед ?, / чудеса? Преслі? вно виливаючи? Еші. / Моли? Христа? Бо? Га, // та підтримай? Т нас в Правослов? Вії і благоче? Стіі / і спас? Т ду? Ши на? Ша.

Переклад:

Святитель, Христом Богом улюблений, ти був зразком віри і прикладом милосердя для людей, чуванням же, постом і молитвою, як преяркій світильник засяяв ти, і був прославлений Богом, бо тілом ти спочиваєш в нетління встає, духом же Престолу Божого стоїш і чудеса дивно віддаєш . Моли Христа Бога, нехай виконає нас в Православ’ї і благочесті і врятує душі наші.

Ін тропар, глас 2

Моли? Твенніче виро? Тства преізря? Дний, / Богоізбра? Нний святи? Телю Христо? В Иоаса? Фе, / пра? Вило ве? Ри і про? Браз Милосе? Рдія благоче? Стнимі житіє? М всім явля? Еші / і з ве? рою до тебе? притік? ющим обі? льно отримав зцілення? ня поточити? Еші .// Моли? Христа? Бо? Га, та підтримай? Т в тримаючи? Ве Россі? Йстей правове? Рії, світ і благоче? Сть та спасе? Т ду? Ши на? Ша.

Переклад:

Молитовник з дитинства чудовий, Богообраний святитель Христовий Іоасаф, зразок віри і приклад милосердя благочестивої своїм життям всім являєш і з вірою до тебе приходять рясно зцілення віддаєш. Моли Христа Бога, нехай виконає в державі Російському Православ’я, світ і благочестя і врятує душі наші.

Кондак, глас 8

Многоразлі? Чния по? Двиги житія? твого? хто іспове? сть? / многообр? зния ми? лости Бо? жия тобо? ю явле? нния хто перелічив? / Дерзнове? ня ж твоє? у преч? стия Богор? діци і всеща? драго Бо? га до? бре ве? дуще, / у розчулити? ванні серд? чнем зове? м ти: / не позбав? і нас твоєї? по? мощі і заступлюся? ня, // святи? телю Христо? в та чудотво? рче Иоаса? фе.

Переклад:

Про всілякої подвиги житія твого хто повідає? Різноманітні милості Божі тобою явлені хто порахує? Відвага ж твоє до Пречистої Богородиці і Всещедрому Богу прекрасно знаючи, з серцевим знищенням кличемо до тебе: «Не позбав і нас твоєї допомоги і захисту, святитель Христовий і чудотворець Іоасаф».

Молитва святителю Іоасафу Білгородському

О, святи? Телю Христо? В Иоаса? Фе, чудотво? Рче Белогра? Дскій! Ве? Руем греко? Шніі і недостатньо? Йніі, я? Ко о? Чи Госпо? Дні на пра? Ведних і у? Ши Його? на молі? тву їх, і того? ра? ді до молі? твам твої? м Прибега? ем і ходу? тайства твого? за нас про? сім, по глаго? лу апо? Стільське упова? юще, я? ко любі? твоєї? николи? ж відпадає? т. У ГРЕСО? Х і більш? Знех на? Ших льону курячи? Щемуся і тро? Сти розтрощити? Нней уподо? Біхомся, і, а? Ще живе? М, ми? Лост Бо? Га живе? М і за молі? Тви пра ? веднік Його ?. Прихили? у? бо і ти, о? тче пра? ведне, се? рдце твоє? до молі? нию на? шему, і предста? тельством твої? м дай ро? ду Христа? нскому від Го? Господа світ і благословення? ня. Правосл? Віє зміцни ?, нападе? Ня ж цибулі? Внующіх і беззако? Нних на це? Рковь Бо? Жию віджени ?. Умоли? Батька? Небі? Снаги хата? Вітіся нам від наше? Наслідком вра? Жескаго, від междоусо? Бий же і зім’яти? Ний наро? Дних, від губи? Тільних пове? Трій і смертоно? Сния я? Зви, від гла? Да, вогню? , пото? па і іни? х бід і обстоя? ний. Випроси? у Христа? Бо? Га душа? М на? Шим кре? Пость і тілес? М на? Шим потре? Бное здра? Віє, доволі? Знем же отримав зцілення? Ня: хром? М хожде? Ня, сліпі? М прозрівши? Ня, разсла? Блена утвержде? ня, друк? льним втішити? ня і з усіх утисків? ї позбавляючи? ня. Відпала? Дшия ж лози? Христо? Ви ве? Тві па? Ки з то? Ю з’єднай ?, ея? Ж і сам прича? Стнік б? Ти Господь? Бився єси ?, Та оця жінка? Ко уславився? Вітся тобо? Ю Пречесний? Е і Чудово проходить? Пое і? ма Бо? га на? шого, Отця? і Си? на й Свята? го Ду? ха, ни? ні і при? сно і у ве? ки повіку? в. Амі? Нь.

молитва подячна

О, вели? Кий Святі? Телю наш і чудотво? Рче переді? Вний Иоаса? Фе, ско? Рий допо? Щніче до тебе? Приспів? дають! Ми? Лостівно при? Зри на нас недостатньо? Йних, зі сльоза? Ми розчулити? Ня зде благаючи? Трудящих і завдяки? Ня тобі? по си? ле приносячи? ють. Дякуй? М тя, уго? Дніче Христо? В, я? Ко усли? Шал єси? молі? ня нас недостатньо? йних та проси? травня нам обі? льно дарова? л єси ?. Ве? Ми і устами? іспове? дуємо, я? ко вої? Стіну Христу? ті? плий про нас єси? молі? твеннік і, по да? ної ти благода? ти і так? ру, у спасе? ня всім нам потре? бная так? руеші: боля? щия зцілити? Еші, стра? ждущия втішити? Еші, світ і відпрацьовано? ду ско? рбним серця? м виливу? Еші, пла? чущия ра? доватіся твори? ти, друк? ний Ликова? ти содева? Еші: роди? телем ча? да воздравля? Еші, супру? гом подру? жия від одра? сме? ртнаго возставля? Еші, ворожнечу? ющія утихомирити? Еші, зави? стлівия твори? ши ми? лостіви, і вся? кия непра? вди кара? Еші, я? шкірі і в житії? твоє? м пра? вди і Милосе? рдія му? жественний ревни? тель був єси ?. Дякуй? М тя, Святі? Телю, за вели? Кая твоя? і нам явле? нна благодея? ня, і змиритися? нно мо? лімся тобі? ми недостатньо? йніі: предста? тельством за нас у престо? ла Христо? ва, і допоможи? нам па? м’яти при? сную твої? х благодея? ний і щедро? т на нас ізліянних? нних бережи? ти, і в змиритися? ванні се? рдца про? чее зроби? м житіє ?, і Небі? сное та Насл? дуємо селі? ня Боже? ственное, молі? твами твої? ми, у ве? ки повіку? в. Амі? Нь.

Молитва про недужих і стражденних

Про вели? Кий уго? Дніче Христо? В, святи? Телю про? Тче наш Иоаса? Фе, ско? Рий допо? Щніче і ді? Вний чудотво? Рче! При? Зри ми? Лостівно на ни Неда? Гующия. Ве? Ми, уго? Дніче Христо? В, ве? Ми, і устами? і се? рдцем іспове? дуємо, я? ко по справа? м на? Шим біди? Постіго? ша нас. З розбі? Йніком благоразу? Мним іспове? Дуємо Го? Сподеві, я? Ко досто? Йнная по справа? М на? Шим Сприйми? Млем і зла? Я ся? я? шкірі раби? неключі? Академії ті? РПіМТ. Сі? Ми бо ча? Змінними муче? Ньмі Госпо? Дь Милосе? Рдий розтрощити? Ет горді? Ню і жестокови? Йное се? Рдце на? Ше, та ве? Чния уникне? М ка? Зни, гре? Шником угото? Ванна : сіючи? хом бо се? мена житія? своево? льнаго, і жнемо ті? рнія скорботи? ї. Обидва? Че, нє? Потужні су? Ще, але в покаявся? Ня ті? Плое пришити? Дше, про се молі? Тися грубить? Ем, так гнів Госпо? День на ми? Лость до нас преложи? Ться, і тобі? , святи? телю Бо? жий і чудотво? рче, усе? рдно про? сім: проли? ї ті? плую молі? тву твою? до Христа? Го? Господа на? Шему, йому? Ж днесь має бути? Ши і мо? Лішіся про шануючи? Чих тя з любо? Вию і змиритися? Нним на твоє? предста? тельство упова? ням. Це бо в житії? твоє? м, святи? телю Христо? в, ні оди? наго ж уболіваючи? ща і ми? лости твоєї? просячи? ща, гріхи? ж своя? іспове? ЩО ДАЮТЬ, николи? ж знехтувавши? л єси ?. Умоли? пра? веднаго суддю ?, Та преложи? т гнів пра? вди своєя? на ми? лованіе на? ше. Благода? Тию Його? тобі? да? нною, святи? телю Милосе? рдий, вилікуй? ї на? ша нє? мощі, доволі? зней лю? тих тече? ня уста? ві, сме? гтв отит? повели ?, і на покаятися? ня си? лу нам так? руй. Ста? Рость підтримай ?, нем? Нци вихованням? Ї, ю? Ність Вцілівши? Дри, супру? Жества в чистоті? і змиритися? ванні утверди ?, нам же всім послуша? ня трудолю? бное і ми? рное жи? тельство молі? твою твоє? ю так? руй, ??так терпе? ням тече? м на предлежит? щий нам по? двиг житія? Той, Хто ча? менного, дивлячись? юще на нача? льніка ве? ри і зроби? теля Го? Господа Іісу? са. Йому? Ж сла? Ва у ве? Ки повіку? В. Амі? Нь.

Молитва святителю Іоасафу Білгородському в день прославлення

Вели? Кий і пра? Зднственний де? Нь се? Ї, де? Нь твого? на землі? Прославляючи? ня, святи? телю про? тче на? ш Иоаса? фе, землі? на? шия сла? в та ра? дование вели? дещо, прийми? ця? змиритися? нна і ті? Плая молі? ня на? ша. Дні? Сь зри? М вико? Лнівшійся глаго? Л Госпо? День: прославляючи? Ющія Мене? уславився? влю. Се? бо за днів? земна? го житія? твого? ніщо? ж позову? л єси ?, то? Чию ж у? лю Бо? жию виповнилося? ти і ча? да па? стви твоєї? упра? вити під спасе? ня, і того? ра? ді мно? гия праці ?, ско? РБІ, доволі? зни, путеше? наслідком підйом? л єси ?. За Сконч? Нии ж твоє? М уславився? Ві тя? Милосе? рдий Госпо? дь, телеси? твоєму? Нетлі? ня і сі? ли целе? бния дарова? вий; ті? Мже то? ки отримав зцілення? ний благаючи? щимся виливаючи? л єси? і призову? ющим тя? Неда? гующім і уболіваючи? щим мно? Гажда явля? всь єси ?, і втішити? ня і цельбу? ско? рую ті? м подаючи? я. Цього Чоловіка? ра? ди, я? шкірі избра? нніка Боже? ственния благода? ти тя? ве? дущи, Це? рковь Христо? ва уславився? віті тя? я? шкірі але? ваго чудотво? РЦА землі? на? шия Господь? Біся. Благослови? у? бо і поми? луй, архієрей? ю та? стіннаго Бо? га, лю? ди Правосл? вния. Так? Руй і? М втішити? Ня се? Рдца, відпрацьовано? Ду і ми? Р і ра? Дость при? Сную про Го? Господь. Збережи? в ми? ре тримаючи? ву Россі? йскую і лю? ди ея? во і? Стін утверди ?, у? іншому му? жество непохитний? моє так? руй і вся? лю? ди безпеч? льони збережи ?. Вижени? вся? кую крамолу? і КРАМО? льних челове? к лука? вая зруйнував? сові? тованія, па? че ж ті? х са? мих в покаявся? ня приведи ?. Па? Стир і архієреї? Ом пода? Ждь премії? Дрост, чистоту? і пра? ведное житіє ?, я? шкірі і са? м сі? ми прикрашені? всь єси ?. Нем? Нцем вихованням? Ня благо? Е так? Ждь, ю? Ния навчи ?, боля? Щим і уболіваючи? Щим здра? Віє випроси ?. Су? Щим у праці? Х терпе? Ня і упова? Ня посли ?, бога? Критим смиренному? Дріе і до бли? Жнім Милосе? Рдіе так? Руй. На? М же все? М ра? Дость про Го? Господь при? Сную пода? Ждь, щоб усі? благода? рне тя? Ублажаючи? ем, глаго? люще та? ко: велич? ем тя ?, святи? телю про? тче Иоаса? фе, і шануй? м святу? ю па? м’яти твою ?, ти? бо мо? позбав за на? з Христа? Бо? Га на? Шого.

Ссылка на основную публикацию